У Донецьку відновили очне навчання у школах. Під обстрілами

На окупованих територіях Донецької області "влада" вирішила, що настав час відчинити двері шкіл, ліцеїв та технікумів для учнів. Обговорення "ініціативи" на місцевих ТБ каналах розпочалося ще наприкінці минулого навчального року. Мовляв, дітям складно здобувати освіту дистанційно, вчителям – контролювати навчальний процес та якісно оцінювати рівень знань, а батькам – стежити за успішністю своїх дітей. Але перехід на колишній формат мав статися з урахуванням безпеки життя дітей. Так сказав Пушилін на "Першому Республіканському" у травні місяці.

У червні він уже давав інтерв'ю телеканалу "Росія 24": "Цього року ми намагатимемося якнайбільше шкіл (зараз заплановано близько 72%) — все ж таки перевести на очний режим. Це зроблено виходячи зі звернень і запитів батьків, втім,  тим батькам, які вважають, що дитині все ж таки краще перебувати вдома і вчитися дистанційно — таку можливість надано буде" , — зазначив Пушилін в ефірі.

Але чим ближче до 1 вересня, тим більше батьки почали перейматися тим, що дітей зобов'яжуть відвідувати уроки в очному форматі, тоді як обстріли міста стали більш інтенсивними. А ще смс-повідомлення від класних керівників стали приходити. Просять зайти до школи, щоб поставити підпис під заявою про переведення навчального закладу на очну форму навчання.

Інтерв'ю "міністра освіти та науки ДНР" Ольги Колударової ( «відряджений»  РФ юрист з Іжевська), яке вона дала телеканалу "Оплот Z " 14 серпня, ще більше розтривожило донеччан. Вона сказала, що по "республіці" очний формат навчання планується у 421 школі, 409 дитячих садках, 59 установах середньої професійної освіти та 55 організаціях додаткової освіти. У Горлівці та Ясинуватій зберігається дистанційка, бо ці міста перебувають у прифронтовій зоні. А в Донецьку навчання буде змішаним - як очним, так і дистанційним. І батьки вирішуватимуть, яку форму навчання вони оберуть для своїх дітей. Потрібно лише заповнити відповідну заяву. Але, живучи в умовах тотальної брехні десятий рік, донеччани розуміли, що права вибору вони, швидше за все, не мають.

Наступна частина виступу "міністра", де вона по-материнськи тепло розповіла, як буде організовано захист школярів у навчальних закладах, добила батьків остаточно. "У кожній освітній організації встановлені тривожні кнопки на випадок реагування на різні злочинні посягання, з погляду терористичної захищеності. Звичайно, це питання охорони, озброєної охорони..."

Серйозно? Тобто батьки мають бути щасливими, що до школи не зайдуть терористи? А якщо раптом прилетить снаряд? Адже відомо, що в Донецьку не вмикається повітряна тривога, яка попереджає про обстріл міста. І чому "міністр" не розповіла про те, скільки шкіл обладнано бомбосховищами? Тривожна кнопка врятує дітям життя?

Звісно, і діти, і їхні батьки втомились від дистанційки. У багатьох школярів за 3 роки знизилася мотивація і як результат – знизилися бали з основних предметів. Тому цілком зрозуміло, що думки батьків розділилися. Хтось справді хоче, щоб їхні діти знову сіли за шкільну парту, щоб зняти з себе тягар відповідальності за їх освіту. І безпека у цьому випадку сама собою відходить на другий план. Але є батьки, які не хочуть ризикувати життям своїх дітей хай навіть заради їх успіхів у навчанні. Вони цілком раціонально підходять до вибору між очною та дистанційною освітою. Бо вважають, що не можна ставити на шальки терезів життя дитини і навчання.

Ще одним вагомим аргументом проти очного навчання дітей у школах є проблема з подачею води. "А те, що щоденної подачі води досі немає, як було неодноразово обіцяно владою. Це ж який шмурдяк стоятиме в школі, якщо 200-500 учнів просто на попис сходять..." - пишуть батьки у соціальних мережах.

На день пізніше після виступу Колударової з'явилося повідомлення від "глави". "У рамках наради розглянули і перехід у новому навчальному році на очне навчання школярів там, де безпека дозволить це зробити. Рішення ухвалимо з урахуванням думки батьків, серед яких буде проведено анкетування", - написав Пушилін у Telegram - каналі .

"Не віримо! Жодного вільного вибору "з урахуванням особистої думки" нам не дозволять зробити", - писали батьки у шкільних чатах. Багатьох захльостують емоції від спущених зверху вказівок. Вони дивуються, як можна відправити дитину до школи, коли їм самим іноді з дому вийти страшно. Деякі батьки у коментарях під постом Пушиліна писали, що запасних дітей вони не мають.

"Глава" негайно відреагував на побоювання батьків і вкотре запевнив, що нікого не примушуватимуть. Все, так би мовити, за власною згодою. Тому що є відносно спокійні райони і є батьки, які хочуть, щоб їхні діти ходили до школи. Також він написав, що перед тим, як ухвалити рішення про очне навчання, вивчалися безліч звернень батьків, які хотіли, щоб їхні діти отримували знання, сидячи за партами, а не дистанційно.

Але як виявилось, донеччан знову хотіли провести, як кошенят. Незважаючи на неодноразові заяви "глави" та "міністра" про добровільну згоду, класні керівники почали буквально тероризувати батьків телефонними дзвінками, вимагаючи дати згоду на очну форму навчання їхньої дитини. Ми ж розуміємо, що вони діють не з особистої ініціативи, а виконуючи спущені зверху вказівки.

До роботи підключалися і "батьківські трійки" – це активні мами, які є у кожному класі кожної школи. Хтось допомагає класному керівнику абсолютно безкорисливо, а хтось за кращі оцінки дитини. І ці вже готові відпрацювати всі команди, які виходять чи то від директора школи, чи то від класного керівника. Для тиску використовувалися різні страшилки – від неатестації з предметів до відрахування з цього навчального закладу.

Але не може не тішити той факт, що донеччан не так просто залякати. Я впевнена, що якби подібна ситуація склалася в якомусь місті N Російської Федерації, то ні про який протест не було б мови. Як у радянській пісні співається: "Партія сказала: "Треба!" - комсомол відповів: "Є!". Що вже казати про відвідування школи, коли може залетіти міна, якщо російські мамки з радістю відправляють своїх синів на війну! Не знаю, що вони думають про те, з якою метою їхні діти йдуть на заклання, але точно знаю, що матеріальна компенсація за загибель сина дуже гріє їх душу.

Тим часом, обурення донеччан обов'язковим переведенням на очний формат навчання стало настільки гучним, що 17 серпня в соціальних мережах з'явилася реакція Пушиліна. "До мене доходить обурлива інформація про те, що в деяких школах батьків змушують в обов'язковому порядку переводити дітей на очне навчання. Звертаю увагу, що тиск неприпустимий. Батьки, обираючи формат навчання своїх дітей, повинні керуватися насамперед своїм розумінням їхньої безпеки, як буде краще для їх дитини", - написав "глава" у своєму офіційному Telegram- каналі. Також він повідомив про створення спеціального чат-бота, куди батьки будь-якої миті зможуть повідомити про нові випадок тиску з боку адміністрації школи.

Вже наступного дня батькам почали пропонувати вибір – підписати заяву на очну чи дистанційну форму навчання. Однак у деяких школах шаблони заяв на очне навчання викликали здивування батьків. Їх просили взяти відповідальність за життя дітей під час уроків на себе.

Пішла друга хвиля обурення. Донеччани скористалися чат-ботом, про який розповів Пушилін, дзвонили до приймальні «глави», писали в його Telegram-канал. Цей шквал критики змусив "міністерство освіти ДНР" терміново розробити єдину форму заяви, звідки спірний пункт було виключено. І сьогодні, справді, немає проблем із прийняттям особистого рішення батьків щодо вибору форми навчання своєї дитини. У "міністерстві освіти" прописали навіть відповідальність сторін:  за збереження життя учня у школі відповідає вчитель, а дорогою до школи і додому - батьки. Пообіцяли, що у школах із очним навчанням у вересні пройдуть спеціальні заняття, на яких дітям розкажуть про правила евакуації. "Зі школярами, чиї батьки обрали очний формат навчання у школах Донецька, Макіївки, Докучаєвська, Дебальцева та інших населених пунктів, протягом вересня будуть проведені інтенсивні тренування з евакуації, у тому числі з представниками служби МНС", - зазначили у прес-службі регіонального  "Міністерства освіти та науки".

І через те, що на батьків звалили відповідальність за збереження життя їхніх дітей по дорозі до місця навчання і назад, то їм також дали право обрати будь-яку школу району чи міста "ДНР", де вони можуть навчатись очно. Тобто якщо сім'я проживає у Петрівському, Київському чи Куйбишевському районах, які найчастіше потрапляють у військові зведення, то дитину можна перевести до школи Будьоннівського чи Пролетарського районів. Це означає, що батьки мають уранці привезти учня на заняття, а після уроків забрати його. Як розумієте, для батьків, що працюють, це проблематично. Хоча знайдуться такі, які дозволять дітлахам самостійно двічі на день проробляти весь цей шлях. Але головне в цій історії - донеччанам все ж таки дозволили самостійно прийняти рішення.

Ось тут би захопитися людяністю та турботливістю "влади" про підростаюче покоління "молодої республіки". Не забувши зазначити, що всім першокласникам, незалежно від форми навчання, видали наплічники з навчальним приладдям. А декому з нагоди дісталися й солодкі подарунки. Але не все так безхмарно у королівстві кривих дзеркал. І якщо батьки, які мешкають у Донецьку, відстояли своє право на визначення форми навчання своїх дітей, то тиск на батьків, які виїхали за межі "республіки", не припинився. Здебільшого це ті, хто виїхав минулого року, коли з кранів зникла вода, а снаряди дедалі частіше залітали у двори їхніх будинків.

Хтось поїхав до Ростова чи іншого міста РФ. А хтось вирішив виїхати в іншу країну та отримати там тимчасовий захист. Але в обох випадках батьки не забирали документи зі школи і їхні діти продовжували дистанційне навчання. Вони чекали, коли перестануть літати снаряди над головою, щоби повернутися. Дехто у червні вже навіть дістав валізи, але черговий масований обстріл міста змусив їх знову відкласти повернення на невизначений період.

У другій половині серпня до кожного, хто вивіз дітей за межі "ДНР", на мобільний телефон надійшло повідомлення від класного керівника з проханням забрати документи, якщо дитина навчається в іншій школі (іншої країни). Мовляв, добродії, досить сидіти однією дупою на двох стільцях. Пора вже якось визначитися, з якого боку ви та ваші діти знаходитесь. Тому що нам тут, у молодій і дуже прогресивній "республіці", потрібні громадяни віддані ідеї. І прихильники "російського світу" підтримали таку політику. Роз'яснюючи донеччанам,  які хотіли лише на час обстрілів виїхати з Донецька, що насправді від них потрібно. А то раптом не всі розставлять акценти правильно. І пропустять у тексті " ... чиї діти навчаються у Росії чи іншій країні" головну думку. А саме – в іншій країні. Бо далі у повідомленні йдеться: "Одночасно вчитися у двох школах в одній країні неможливо".

І заява в. о. заступника уряду ДНР" , яка прозвучала в місцевих ЗМІ за день до 1 вересня, що "діти, які виїхали на територію інших регіонів РФ, можуть продовжити дистанційне навчання, якщо дитина не навчається очно в іншій школі ДНР або школі іншого суб'єкта РФ" анітрохи не знімає гостроту питання. Тому що і їжу зрозуміло, що якщо дитина йде до школи з очним навчанням, то батьки повинні надати до цього навчального закладу оригінали документів. У тому числі із попередньої школи. Це особиста справа учня, табель про успішність, характеристика та медична книжка (якщо попросять надати довідку про щеплення, за нею слід звернутись до поліклініки). Тобто, як ви розумієте, навчатись у двох школах офіційно в межах однієї країни не вийде в принципі.

Однак якщо дитина виїхала в іншу країну, як біженець, то у Польщі, Німеччині чи Франції ніхто не вимагатиме цих документів, щоб дозволити здобувати освіту. Так що, хоч би як намагалися "влада" замаскувати справжню причину відрахування дитини зі школи, на поверхні лежить - вважати всіх, хто виїхав з "республіки" зрадниками і ворогами.

Статті

Донбас
28.04.2024
19:38

Нам нікуди повертатися: у російській історії немає періоду, який можна назвати моделлю для побудови державності. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня головний «філософ» окупованого Донбасу Олександр Ходаковський раптово заявив, що ніяких скрєп у Росії не було і немає, що російська історія, навіть у викладі Путіна, не дає жодних моделей для «можемо повторити». Тобто, повертатися...
Країна
27.04.2024
09:00

Театр під час війни: відновлення і нові сцени

Як театри, попри всі труднощі, працюють, гастролюють і створюють нові сценічні майданчики, розповідаємо в матеріалі.
Донецьк
26.04.2024
16:00

Відновлення Донеччини: поки навіть не в проєкті, але…

Стосунки влади і громадськості ніколи не були виключно конструктивними, на Донеччині зокрема, - передусім через взаємну недовіру, брак досвіду, неспівпадіння уявлень про співпрацю і просто небажання влади бути додатково контрольованою.
Всі статті